МАРУ́НА, НИ,
Мару́на, ни, ж. Раст. Маточная трава. Matricaria, Pyrethrum parthenium. Вх. Пч. І. 12. А маруна посходила та пополовіла. Гол. І. 290.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 407.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
МАРУЧА́ТИ, ЧУ, ЧИШ, →← МАРУ́ДНО